«Моїм батькам цікаві лиш оцінки…»

13 липня 2023

На регулярній зустрічі школярів із психологинею семикласниця заявила: «Я не потрібна своїм батькам, їм потрібні лише оцінки». Чому дитина так почувається? Чи справді за шкільними успіхами батьки не бачать своєї дитини? А, можливо, справа в іншому? Про це поговоримо із психологинею-практиком Юлією Ульяновою.

«Моїм батькам цікаві лиш оцінки…» image

Діти потребують батьківської включеності у своє життя, особливо, у час випробувань, як-от шкільні іспити, спортивні змагання чи важливий виступ. Якщо в момент високої напруги дитина не отримує належної розради від батьків або, що гірше, отримує порцію настанов — наступного разу підтримку вона шукатиме деінде.

Чому діти не відчувають нашої турботи? 

Бачення однієї й тієї ж ситуації у батьків та дітей може різнитися. І це нормально, адже у кожного з нас є своя точка зору. Саме погляд на ситуацію очима дитини допоможе зрозуміти, як саме ви можете підтримати її у критичний момент.

«Розділяємо емоції й факти. І що розуміємо? Ми мали намір сказати щось одне, а вихопилося зовсім інше, — наголошує Юлія. — Або так це сприймає дитина. Ось чому батькам важливо говорити з дитиною “повними реченнями”, звертаючи увагу на факти».

Розглянемо на прикладі:

Школяр приходить додому із незадовільною оцінкою за свій проєкт, на що батьки: «Це все твій футбол з друзями до ночі! Якби ти не готував завдання в останній момент, то зміг би отримати достойну оцінку!»

Що у цей час чує дитина: «Я зі своїми захопленнями батькам нецікавий, їм потрібні лише оцінки».

Що недоговорили батьки: «Ми пишаємося тим, як вправно ти граєш у футбол, але у кожного з нас є обов’язки. Важливо правильно визначати пріоритети. І успішне навчання в школі має свої плюси та своє значення. Як ми можемо тобі допомогти?»

Запропонуйте дитині разом спланувати час на домашні завдання та захоплення, навчайте її розставляти пріоритети у справах.

Як висловити вербальну підтримку, щоб дитина її сприйняла?  

«Важливо відчувати темперамент та риси характеру своєї дитини й відповідно комунікувати свою підтримку,— стверджує Юлія Ульянова, — комусь потрібно нагадати про сильні сторони, іншим — про те, що це всього лиш іспит і після нього життя рухатиметься далі. Усе дуже індивідуально». Наголошуйте на тому, що різні якості є важливими. Якщо дитина каже: «Я не надто розумний!», знайдіть її сильні сторони та наголосіть на них: до прикладу, «Але ти дуже спритний та кмітливий». Важливо також не використовувати суперечливі порівняння: «Ти не розумний, зате — дуже красивий!» і т. п.

У пригоді вам також стануть фрази: 

  • ​​«Ти дуже старанний(а) та маєш великий потенціал. Не переставай намагатися, і ти зможеш досягти своїх цілей».
  • «Помилки є частиною процесу навчання. Подивися на цю ситуацію як на можливість здобути новий досвід».
  • «Я пишаюся тобою за спробу і намагання. Навіть якщо результат не той, який ти очікував(ла), ти все одно зробив(ла) великий крок уперед».
  • «Ти маєш унікальні таланти та здібності. Пам'ятай, що кожна невдача є лише тимчасовою і не визначає твою справжню цінність».
  • «Я вірю в тебе і знаю, що ти зможеш перебороти ці труднощі. Не здавайся і продовжуй розвиватися».
  • «Ти маєш потужний внутрішній потенціал. Не забувай, що ти здатен(на) досягти багато, навіть коли здається, що все складно».
  • «Ти — це не та оцінка, ти значно багатогранніший(ша), а це лише тест чи іспит. Так, сьогодні є такий результат, але в будь-який момент ти можеш його змінити».

Спілкуйтеся з дитиною активно та змістовно

Іноді діти приходять до нас, щоб похвалитися, на наш погляд, незначним досягненням. Наприклад, розповідають про найбільшу колекцію наліпок у класі, яку їм вдалося зібрати. І хоча такі здобутки можуть не викликати у нас емоційної реакції, важливо не знехтувати повноцінною відповіддю навіть у подібних ситуаціях. У пригоді вам стане такий алгоритм:  

  • Розпитуємо дитину про її здобуток: «Ого! Як тобі вдалося зібрати таку повну колекцію?»
  • Зазначаємо, що пишаємося нею: «Я дуже пишаюся твоїм вмінням так старанно йти до своєї цілі!»
  • Разом з дитиною усвідомлюємо значення події: «Ти став(ла) найвправнішим колекціонером наліпок у своєму класі! Що ти відчуваєш?»
  • Запитуємо дитину, чому їй це важливо: «Чому тобі важливо було зібрати цю колекцію? Які у тебе відкрилися нові можливості?»
  • Плануємо подальше застосування набутих умінь: «Як гадаєш, де ще  твоя наполегливість стане тобі у пригоді?»

Застосовуйте цей інструмент, коли діти самі приходять до вас на розмову та будуйте міцний зв’язок для подальшого відвертого спілкування.

author Станіслава Ясинишин

Станіслава Ясинишин

Журналістка платформи “ГОВОРИМО pro освіту”

Нове та цікаве

Сексуальне насильство над дітьми: попередити, допомогти, захистити image
Сексуальна освіта
Сексуальне насильство над дітьми: попередити, допомогти, захистити

Кожна п’ята українська дитина потерпає від насильства. Це статистика ще до воєнного періоду. Після початку повномасштабного вторгнення відповідних досліджень в нашій країні не проводили. Експерти переконані, обізнаність у тематиці сексуального виховання допоможе знизити показники насильства над дітьми. Втім, на шляху до впровадження сексуальної освіти виникає безліч перешкод. Одна з них – українські вчителі не готові говорити з дітьми про “секс”. Редакція “Говоримо pro освіту” вирішила розібратися, що наразі робити батькам, як захистити та розпізнати, що дитина стала жертвою злочину та яким базовим правилам безпеки слід навчати своїх доньок та синів.

1 квітня 2024