Діти потребують батьківської включеності у своє життя, особливо, у час випробувань, як-от шкільні іспити, спортивні змагання чи важливий виступ. Якщо в момент високої напруги дитина не отримує належної розради від батьків або, що гірше, отримує порцію настанов — наступного разу підтримку вона шукатиме деінде.
Чому діти не відчувають нашої турботи?
Бачення однієї й тієї ж ситуації у батьків та дітей може різнитися. І це нормально, адже у кожного з нас є своя точка зору. Саме погляд на ситуацію очима дитини допоможе зрозуміти, як саме ви можете підтримати її у критичний момент.
«Розділяємо емоції й факти. І що розуміємо? Ми мали намір сказати щось одне, а вихопилося зовсім інше, — наголошує Юлія. — Або так це сприймає дитина. Ось чому батькам важливо говорити з дитиною “повними реченнями”, звертаючи увагу на факти».
Розглянемо на прикладі:
Школяр приходить додому із незадовільною оцінкою за свій проєкт, на що батьки: «Це все твій футбол з друзями до ночі! Якби ти не готував завдання в останній момент, то зміг би отримати достойну оцінку!»
Що у цей час чує дитина: «Я зі своїми захопленнями батькам нецікавий, їм потрібні лише оцінки».
Що недоговорили батьки: «Ми пишаємося тим, як вправно ти граєш у футбол, але у кожного з нас є обов’язки. Важливо правильно визначати пріоритети. І успішне навчання в школі має свої плюси та своє значення. Як ми можемо тобі допомогти?»
Запропонуйте дитині разом спланувати час на домашні завдання та захоплення, навчайте її розставляти пріоритети у справах.
Як висловити вербальну підтримку, щоб дитина її сприйняла?
«Важливо відчувати темперамент та риси характеру своєї дитини й відповідно комунікувати свою підтримку,— стверджує Юлія Ульянова, — комусь потрібно нагадати про сильні сторони, іншим — про те, що це всього лиш іспит і після нього життя рухатиметься далі. Усе дуже індивідуально». Наголошуйте на тому, що різні якості є важливими. Якщо дитина каже: «Я не надто розумний!», знайдіть її сильні сторони та наголосіть на них: до прикладу, «Але ти дуже спритний та кмітливий». Важливо також не використовувати суперечливі порівняння: «Ти не розумний, зате — дуже красивий!» і т. п.
У пригоді вам також стануть фрази:
- «Ти дуже старанний(а) та маєш великий потенціал. Не переставай намагатися, і ти зможеш досягти своїх цілей».
- «Помилки є частиною процесу навчання. Подивися на цю ситуацію як на можливість здобути новий досвід».
- «Я пишаюся тобою за спробу і намагання. Навіть якщо результат не той, який ти очікував(ла), ти все одно зробив(ла) великий крок уперед».
- «Ти маєш унікальні таланти та здібності. Пам'ятай, що кожна невдача є лише тимчасовою і не визначає твою справжню цінність».
- «Я вірю в тебе і знаю, що ти зможеш перебороти ці труднощі. Не здавайся і продовжуй розвиватися».
- «Ти маєш потужний внутрішній потенціал. Не забувай, що ти здатен(на) досягти багато, навіть коли здається, що все складно».
- «Ти — це не та оцінка, ти значно багатогранніший(ша), а це лише тест чи іспит. Так, сьогодні є такий результат, але в будь-який момент ти можеш його змінити».
Спілкуйтеся з дитиною активно та змістовно
Іноді діти приходять до нас, щоб похвалитися, на наш погляд, незначним досягненням. Наприклад, розповідають про найбільшу колекцію наліпок у класі, яку їм вдалося зібрати. І хоча такі здобутки можуть не викликати у нас емоційної реакції, важливо не знехтувати повноцінною відповіддю навіть у подібних ситуаціях. У пригоді вам стане такий алгоритм:
- Розпитуємо дитину про її здобуток: «Ого! Як тобі вдалося зібрати таку повну колекцію?»
- Зазначаємо, що пишаємося нею: «Я дуже пишаюся твоїм вмінням так старанно йти до своєї цілі!»
- Разом з дитиною усвідомлюємо значення події: «Ти став(ла) найвправнішим колекціонером наліпок у своєму класі! Що ти відчуваєш?»
- Запитуємо дитину, чому їй це важливо: «Чому тобі важливо було зібрати цю колекцію? Які у тебе відкрилися нові можливості?»
- Плануємо подальше застосування набутих умінь: «Як гадаєш, де ще твоя наполегливість стане тобі у пригоді?»
Застосовуйте цей інструмент, коли діти самі приходять до вас на розмову та будуйте міцний зв’язок для подальшого відвертого спілкування.
